Freyja: хронологія антибалістичного проєкту від травня до вересня 2026 року

10 вересня 2026 року під час перебування у Канаді президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на готовність першої антибалістичної системи у межах проєкту Freyja наприкінці поточного року. Глава держави повідомив, що Канада доєднається до програми Freyja, та зазначив, що антибалістична програма була предметом обговорення у Норвегії й Канаді.

Хронологія ключових кроків

• 14 травня співвласник і головний конструктор Fire Point Денис Штілерман повідомив про приєднання компанії до антибалістичної коаліції та опублікував презентацію пан’європейського проєкту Freyja.
• 25 травня Штілерман заявив, що у разі успішного розроблення вже до кінця року за допомогою дешевшої української альтернативи ЗРК Patriot можна буде перехоплювати ворожі балістичні ракети.
• 13 липня в Парижі Зеленський заявив про створення спільної європейської антибалістичної системи, до якої Україна готова долучитися власною ракетою-перехоплювачем. Лідери Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції та Великої Британії погодилися створити інтегровану коаліцію антибалістичного захисту разом з Україною. Того ж дня Fire Point представила антибалістичні ракети FP-7.x.
• 7 вересня Зеленський повідомив, що найближчим часом відбудуться зустрічі на рівні держав і компаній, залучених до розробки спільної антибалістичної програми.
• 9 вересня під час візиту до Норвегії президент повідомив, що Україна та партнери домовилися про розподіл конкретних завдань між урядами й оборонними компаніями для реалізації програми Freyja та очікують на перші практичні результати.

Наступні кроки та формат

Зеленський повідомив, що розраховує на чіткіше розуміння графіку подальших кроків у Нью-Йорку. Freyja — перспективний пан’європейський проєкт інтегрованої системи протиповітряної та протиракетної оборони з акцентом на перехоплення балістичних ракет; очікується, що система інтегруватиметься з іншими елементами ППО за стандартом НАТО Link-16.